Спадкування – це перехід прав
та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до спадкоємців.
Здійснюється воно за заповітом або за законом.
Про це повідомляє Міністерство юстиції України.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї
смерті.
Згідно зі статтею 1235 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс)
заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб,
незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а
також інших учасників цивільних відносин.
Він може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку
особу з числа спадкоємців за законом.
Проте заповідач не може позбавити права на спадкування осіб,
які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
Згідно з Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,
затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5,
нотаріус при посвідченні заповіту зобов’язаний роз’яснити заповідачу зміст
статті 1241 Кодексу про право на обов’язкову частку у спадщині. А при видачі
свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус або посадова особа
відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення
нотаріальних дій, перевіряє коло осіб, які мають право на обов’язкову частку в
спадщині (стаття 69 Закону України «Про нотаріат»).
Перелік таких осіб визначено статтею 1241 Кодексу.